ФАРМАЦЕВТИЧНА ДІАГНОСТИКА — фармацевтичні дослідження раціональності медикаментозної терапії, яку одержує хворий. Мета Ф.д. — оцінка правильності вибору схеми застосування конкретного ЛП або їх сукупності для індивідуального хворого з урахуванням чинників, що визначають вибір стратегії й тактики фармакотерапії, купівельної спроможності хворого та існуючого стану фармацевтичного ринку. Термін Ф.д. запропонували Г.Ю. Яцкова та Б.Л. Парновський у 1999 р. Завданням Ф.д. є контроль відповідності фармакотерапії хворому на підставі канонізованого (парадигмального) знання, тобто знання явного, вербалізованого і перетвореного на інформацію, представлену в періодичній та неперіодичній літературі (підручниках, довідниках, методичних рекомендаціях, інформаційних листах та інших нормативних матеріалах), а також на підставі стимулювання професійного досвіду та інтуїції фахівця. Серед об’єктів такого дослідження можна виділити: власне рецепт; комплекс рецепт — історія хвороби (медична карта амбулаторного або стаціонарного хворого); власне ЛП (промислового виробництва, екстемпорального виготовлення), або комплекс ЛП, що відпускається з аптеки, — хворий. Засади Ф.д. знайшли своє практичне втілення при здійсненні провізором фармацевтичної опіки та фармацевтичної профілактики.
Яцкова Г.Ю., Парновський Б.Л. Концепція фармацевтичної діагностики // Фармац. журн. — 1999. — № 2; Яцкова Г.Ю., Слабий М.В., Крамаренко Г.В. та ін. Фармацевтична профілактика та її кадрове забезпечення: Монографія. — Львів, 2007.